Політична реформа в Україні.
  

Термін проведення: березень-квітень 2003 року.

Мета анкетування: вивчити думку опитуваних щодо проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України”.

Групи опитуваних:
- cекретарі селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які вперше обрані (І сесія);
- завідувачі, спеціалісти загальних відділів виконавчих апаратів районних, районних у містах рад та виконавчих комітетів міських рад;
- начальники, спеціалісти юридичних відділів райдержадміністрацій, спеціалісти з питань юридичного забезпечення районних рад, міськвиконкомів;
- завідувачі, спеціалісти режимно-секретних органів структурних підрозділів ОДА, РДА та міськвиконкомів;
- молоді державні службовці структурних підрозділів ОДА;
- студенти-випускники вузів м. Кіровограда, які навчаються за професійною програмою навчання кадрового резерву на посади державних службовців V-VII категорій.

Стать респондентів: жінок – 55,2%, чоловіків – 44,8%.

Вік: 20-29 років – 51,8%; 30-39 років – 11,3%; 40-49 років – 20%; 50-59 років – 16,9%.

Освіта: середня спеціальна – 2,9%; незакінчена вища – 25%; вища – 72,1%.

   Перше питання анкети дозволяло визначити обізнаність слухачів щодо внесення змін до Конституції України. Так, майже ста відсоткам опитуваних відомо, що Президент нашої країни вважає за необхідне провести політичну реформу в Україні. Лише 0,5% респондентів не знайомі із запропонованим проектом Закону України. Це свідчить про небайдужість українського народу до політичного життя країни, про турботу та зацікавленість її майбутнім.
  
Питання 1. Чи відома Вам ініціатива Президента нашої держави про внесення змін до Конституції України?
Так Ні
99,5% 0,5%

   Наступне питання передбачало вивчення думки респондентів стосовно необхідності внесення змін до діючої Конституції України. Переважна більшість опитуваних (84,5%) погоджуються з тим, що основний законодавчий документ України потребує перегляду та доповнень. 11,5% респондентів не визначились щодо даного питання. 4% слухачів не вважають за потрібне взагалі проводити політичну реформу в Україні. Можливо, їх думка пояснюється тим, що діюча Конституція є прийнятною та досконалою в даний період розвитку нашої країни.

  
Питання 2. Як Ви вважаєте, чи потрібно взагалі вносити зміни до Конституції України?
Потрыбно Не потрібно Важно відповісти
84,5% 4% 11,5%

  Також у ході опитування вивчалась думка слухачів стосовно найбільш прийнятної форми правління (президентсько-парламентської; парламентсько-президентської) для нашої країни. 73,5% опитуваних висловились за впровадження парламентсько-президентської форми правління, обґрунтовуючи свою думку тим, що це підвищить рівень демократизації суспільства, поліпшить законодавчу базу країни, ліквідує “конфлікт” між урядом та Президентом та ін. 22,7% респондентів віддають перевагу президентсько-парламентській формі, пояснюючи це тим, що сьогодні країна не готова до зміни політичної системи. Решта опитуваних (3,8%) запропонували змінити існуючу форму правління тільки внаслідок вивчення та узагальнення досвіду інших розвинених країн або ж запровадити суто парламентську форму.

  
Питання 3. Як Ви вважаєте, яка форма правління є найбільш прийнятною для України?
Президентсько-парламентська Парламентсько-президентська Інше
22,7%
Переваги: країна не готова до парламентської форми правління. 		73,5%
Переваги:
- розширить можливості демократизації
суспільства;
- поліпшиться якість підготовки і прийняття законів; зникне протистояння парламенту і Президента;
- обмеження влади Президента;
- підвищиться відповідальність парламенту.
3,8%
- тільки парламентська;
- вивчення досвіду інших країн, внесення доповнень і внаслідок цього змінити форму правління.


   Досить цікаві результати отримались щодо питання про розподіл Верховної Ради на дві палати: кількісний показник осіб, що обрали позитивну відповідь на дане питання, лише на 2% перевищує кількість опитуваних, що зазначили негативний варіант. Можливо, такий розподіл думок пояснюється обережним ставленням населення до будь-яких змін (тому що ці зміни можуть покликати за собою як позитивні наслідки, так і негативні).

  
Питання 4. Як сприймаєте Ви те, що Верховна рада складатиметься з двох палат?
Позитивно Негативно
51% 49%


   П’яте питання стосувалось можливих змін, що виникнуть у результаті створення двопалатної системи. Так, 39,6% опитуваних вважають, що розподіл Верховної ради на дві палати покличе за собою збільшення терміну прийняття законів; 32,2% слухачів переконані, що внаслідок цього поліпшиться якість прийняття законодавчих актів; 24,7% респондентів дотримуються думки, що механізм організації Палати регіонів поліпшить зв’язок між регіонами та урядом; 10,3% - вважають, що внаслідок розподілу ніяких змін не відбудеться. Решта опитуваних запропонували свій варіант відповіді на дане питання: зменшиться кількість прийнятих законів; відбудеться додаткове навантаження на бюджет тощо.
Питання 5. Які можливі зміни, на Вашу думку, викличе розподіл Верховної Ради на дві палати: Палату регіонів і Державних зборів?
Суттєво поліпшиться ситуація з реальним представництвом інтересів регіонів України в законодавчому органі. Якісно поліпшиться прийняття законів, оскільки кожний закон проходитиме своєрідну перевірку двічі у обох палатах. Збільшиться термін прийняття законів, внаслідок чого він може втратити свою актуальні-сть. У результаті розподілу Верховної ради на дві палати ніяких змін не відбудеться. Інше.
24,7% 32,2% 39,6% 10,3% 5,6% - зменшення кількості прийнятих нормативних актів;
- розподіл не потрібен, бо Україна не є феде-ративною державою;
- розподіл на дві палати це додаткове наванта-ження на бюджет.


   Наступне питання давало змогу визначити ставлення респондентів до зменшення кількості членів Верховної ради. Більшість слухачів (53,2%) мають надію, що із зменшенням кількості депутатів в уряді відбудеться економія бюджету, зросте вірогідність швидшого прийняття законів (28%). 29,3% респондентів вважають, що якість прийнятих рішень не залежить від кількості депутатського складу. 0,4% слухачів зазначили, що зменшення кількості депутатів призведе до швидшого формування парламентської більшості

  
Питання 6. Висловіть, свою думку щодо зменшення кількості членів Верховної Ради.
Із зменшенням кількості депутатів зростає вірогідність швидшого прийняття закону, загального вирішення певного проблемного питання. Кількість депутатів не впливає на якість прийнятих рішень. Зменшення кількісного складу депутатів покличе за собою економію бюджетних коштів. Інше.
28% 29.3% 53.2% 4%
- швидше формуватиметься парламент
-ська більшість.


  Сьоме питання мало на меті визначити ставлення опитуваних щодо проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування протягом одного календарного року. Більшість опитуваних (61,4%) позитивно сприйняли дану пропозицію, зазначивши, що це покличе більшу економію бюджету та спростить процедуру виборів. Інша частина негативно ставиться до внесення такої зміни, бо внаслідок цього органи місцевого самоврядування займатимуться лише виборчим процесом, відбудеться максимальне витрачання бюджету, рік виборів характеризуватиметься безвладдям і т.д.

  
Питання 7. Яке Ваше ставлення до того, що вибори Президента України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування проводитимуться протягом одного календарного року?
Позиттивне Негативне
61,4%
- більша економія бюджетних коштів;
- це спростить процедуру виборів.
 38,6%
- органи місцевого самоврядування займатимуться виключно виборами;
- максимальне витрачання бюджетних коштів;
- можливо виникнення вакууму влади;
- рік безвладдя;
- неможлива плідна співпраця новообраних Президента та депутатів;
- навантаження на виборців.


   Також анкета містить питання стосовно доцільності однакового строку дії повноважень як Президента так і парламенту, терміном п’ять років. Отже, більша частина респондентів (82,1%) підтримують дану пропозицію Президента, тому що Президент та уряд плідно співпрацюватимуть та протягом даного часу зможуть проявити ініціативу та реалізувати більшість своїх ідей. Решта опитуваних не погоджуються із зазначеним терміном, мотивуючи це тим, що на цей час призупиниться діяльність у країні.
Питання 8. Чи вважаєте Ви доцільним, щоб строк дії повноважень як Президента, так і парламенту мали однаковий термін – 5 років?
Так Ні
82,1%
- разом працюватимуть Президент та Верховна Рада;
- 5 років оптимальний термін для того щоб щось зробити.
- в один рік проходить зміна Президента і парламенту, на цей час припиниться діяльність в країні.


   Дев’яте питання давало можливість кожному опитуваному висловити свої пропозиції щодо змін до Конституції України.

Питання 9. Які саме зміни до Конституції України порекомендували б особисто Ви?
- ліквідувати “інститут Президентства”;
- зменшити кількість депутатів Верховної Ради до 200 чоловік, вибори від політичних партій;
- знищити недоторканість депутатів;
- безкоштовна освіта та медичне обслуговування;
- вибори проводити не за партійними списками;
- підвищити рівень соціального захисту населення;
- змінити систему місцевого самоврядування шляхом створення виконавчих органів районних та обласних рад;
- внести статтю про вибори губернаторів областей.


   Наступне питання дає змогу дослідити взаємозв’язок між повноваженнями Президента та запропонованими ним змінами, а саме послабляться чи посиляться функції глави держави. 44,2% опитуваних вважають, що позиція Президента в країні посилиться. На думку 26,9% респондентів, внаслідок прийняття змін, інститут президентства в країні послабиться. 28,9% осіб зазначають, що внесення змін до Конституції ніяк не вплине на повноваження Президента.

Питання 10. Як вплинуть зміни до Конституції України на повноваження Президента?
Ніяк не вплинуть. Це послабить інститут президентства. Позиція Президента, його функції в державі посиляться.
28,9% 26,9% 44,2%


   Останнє питання анкети мало на меті визначити думку слухачів щодо необхідності проведення політичної реформи саме зараз. Більшість респондентів (41,1%) вважають за потрібне проведення реформи саме “сьогодні”, тому, що це сприятиме поліпшенню як політичного, так і економічного становища країни. 19,6% опитуваних також висловлюють позитивне ставлення до внесення змін до Конституції, бо саме зараз вони об’єктивні та закономірні. 29,1% осіб негативно сприймають проведення політреформи у даний період, вважаючи за доцільніше більшу увагу приділити соціальному та економічному розвитку України. 17,1% слухачів обстановку у нашій країні визначають як нестабільну, тому вважають проведення реформи саме зараз нераціональною пропозицією. 11,6% респондентів зазначають, що політреформа потрібна, але її краще проводити після чергових виборів Президента та спрямувати її у більшій мірі на економічний та соціальний розвиток.

  
Питання 11. Чи є необхідність у проведенні політичної реформи саме зараз?
Так, бо це сприятиме поліпшенню не тільки політичного а й економічно-го становища країни. Так, бо саме зараз ці зміни будуть об’єктивними і закономір-ними. Ні, бо зараз політична обстановка у нашій країні нестабільна. Ні, бо зараз більш важливіший економічний та соціальний розвиток України. Інше.
41,1% 19,6% 17,1% 29,1% 11,6%- так, але тільки після виборів Президента;- зміни потрібні, але увагу потрібно зосередити на економічному та соціаль-ному розвитку.


Узагальнюючи результати соціологічного опитування, можна зазначити:

- Переважна більшість опитуваних обізнана та підтримує ініціативу Президента внести зміни до Конституції України.
- Політична система України повинна відповідати найбільш поширеній у демократичних країнах Європи парламентсько-президентській моделі правління.
- Спостерігається невизначеність респондентів стосовно створення двопалатного парламенту: з одного боку це збільшить термін прийняття законів, з іншого – сприятиме підвищенню якості законодавчих актів.
- Зменшення кількісного складу депутатів, проведення виборів Президента та парламенту протягом одного календарного року позитивно сприймається респондентами насамперед, тому, що це покличе за собою економію бюджетних коштів.
- Внаслідок прийняття запропонованих змін до Конституції позиція Президента посилиться (якщо це можливо, тоді постає питання про доцільність впровадження парламентсько-президентської форми правління).